язичництво

1. Релігійна система, заснована на поклонінні багатьом богам, силам природи та предкам, що існувала в різних народах до прийняття монотеїстичних релігій (наприклад, християнства чи ісламу); політеїзм.

2. У християнському контексті — загальна назва нехристиянських, “поганських” релігій та вірувань.

3. Переносно: нехристиянська, “поганська” поведінка або світогляд; символ дикості, неосвіченості або відсутності духовності (застаріле або іронічне вживання).