шавкун

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Слобожанщині.

2. У місцевих говірках — людина, яка шавкає, тобто говорить невиразно, шепоче або має дефект вимови.

3. Заст. Прізвисько або прозвір’я худоби (переважно собаки) за характерну поведінку або звуки, що вона видає.