1. Філософсько-релігійне вчення, засноване на постулатах про “удели” (долі, частки) як першопричини буття, що виникло в Україні на початку XX століття та пов’язане з ім’ям українського мислителя Володимира Свідзінського.
2. Літературно-мистецька течія в українській культурі 1920-х років, представники якої (зокрема, Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович) розвивали ідеї класицизму, гармонії, культури слова та зверталися до всесвітньої спадщини, протиставляючи це романтичній екзальтованості та надмірному етнографізму.