шабельник

[ʃɑbɛlʲnɪk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Майстер, який виготовляє шаблі або торгує ними.

  2. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae) з колючими листям, що часто росте на сухих схилах; народна назва для видів роду *Carlina* (зокрема, *Carlina vulgaris* — шабельник звичайний) та деяких видів роду будяк (*Carduus*).

  3. Переносно: про людину з гострим, уїдливим язиком, яка любить насміхатися, «колоти» словами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шабельник, р. шабельник, д. шабельник, з. шабельник, о. шабельник, м. шабельник, к. шабельник

Більше записів