узорчастий БукваУ 1. Який має складний, витончений візерунок; багатий на узори. 2. Який утворює візерунок, схожий на узор; розписний, строкатий. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←яблучницяяблучник→
