1. Властивість за значенням прикметника “щасливий“; стан повного задоволення життям, відчуття високої радості та внутрішньої гармонії, спричинене реалізацією своїх прагнень, бажань або благополучним збігом обставин.
2. У філософії та психології — термін, що позначає стійке позитивне емоційне благополуччя особистості, глибоке суб’єктивне відчуття повноти життя, досягнення значущих цілей та самореалізації.
3. Уживається також для позначення вдалого доленосного випадку, щасливої випадковості або долі (застаріле та рідковживане значення).