1. Метод організації даних у комп’ютерних системах, при якому місце зберігання або пошуку інформації (адреса) обчислюється за допомогою спеціальної функції (хеш-функції), що перетворює ключ (наприклад, ім’я файлу або значення) на числовий ідентифікатор.
2. У блокчейн-технологіях — спосіб ідентифікації та звернення до даних (транзакцій, блоків, гаманців) за допомогою унікального криптографічного хешу — рядка фіксованої довжини, отриманого в результаті перетворення вихідної інформації.