ув’язування

1. Дія за значенням дієслова “ув’язувати”; процес з’єднання, зв’язування чогось із чимось, узгодження, пристосування одних елементів, фактів або дій до інших.

2. У техніці, будівництві — закріплення, зв’язування окремих частин конструкції, елементів арматури тощо в єдине ціле.

3. У логістиці та транспорту — складання оптимального графіку або маршруту з урахуванням різних факторів (наприклад, ув’язування руху транспорту).

4. Переносно — нав’язування комусь чогось, вплутування когось у неприємну справу або ситуацію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |