благовоління

1. Доброзичливе ставлення, прихильність, милість, особливо вищої особи чи божества; розташування, ласка.

2. (у релігійному контексті) Божественна благодать, благовоління Боже, що сприяє людині та її справам.

Приклади:

Приклад 1:
Хай вона буде такою, як є. Хай лиш Господь дасть тобі своє благословенне благовоління, як Ісайя говорить: “А земля твоя разом з новою населиться” (гл.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
А на їхню печатку годилося б слово: “Дерзай, хоч і невпопад”, і цільний наш друг, – ви знаєте, хто мені на гадці, – написав Пайку про козеня та вовка, що грає на сопілці32, доповнивши п іакою настановою: Tu nihil invita dices faciesve Minerva, тобто I II- говори й не роби нічого без благовоління Мінерви”. Іоиелося запитати в нього, що означає старожитня приказка: “Без благовоління Мінерви”?
— Тютюнник Григорій, “Вир”