безуман

1. (власна назва) Історична місцевість у Києві, розташована на північ від Подолу, відома з XVII століття як урочище, де зосереджувалися цегельні заводи.

2. (заст., діал.) Божевільний, ненормальний, безумець; людина, що позбавлена розуму.