1. Фізичне явище, при якому дві або більше радіохвилі, що поширюються в просторі, накладаються одна на одну, приводячи до посилення, ослаблення або спотворення результуючого сигналу в точці прийому.
2. У радіоастрономії — метод дослідження космічних джерел радіовипромінювання, що ґрунтується на реєстрації та аналізі інтерференційної картини від двох або більше приймачів (антен), рознесених на значну відстань.
3. У техніці зв’язку — шкідливе вплив одних радіосигналів на інші, що призводить до перешкод у роботі радіоприймальних пристроїв.