1. Фізична величина, що характеризує здатність поверхні небесного тіла відбивати радіохвилі, визначається як відношення потоку розсіяного радіовипромінювання до потоку радіовипромінювання, що падає на поверхню.
2. В астрономії — коефіцієнт відбиття об’єкта (планети, астероїда) у радіодіапазоні, важливий параметр для дослідження властивостей поверхні за допомогою радіолокації.