рентгенографія

1. Метод дослідження внутрішньої будови об’єктів (наприклад, тіла людини, технічних конструкцій, творів мистецтва) шляхом отримання їх зображення на світлочутливому матеріалі (плівці, цифровому носії) за допомогою рентгенівських променів.

2. Наука, розділ рентгенології, що вивчає методи та техніку отримання таких зображень (рентгенограми).

3. Сам процес отримання рентгенівського знімка; рентгенозйомка.

Приклади:

Приклад 1:
Рентгенографія підтвердила діагноз – фронтит (запалення лобової пазухи). В якому носовому ході п ід час огляду порожнини носа можуть спостерігатися гнійні виділення?
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”