1. (у математиці, логіці, інформатиці) Такий, що визначається або описується через самого себе, тобто містить у своєму визначенні посилання на себе ж; властивий рекурсії.
2. (у програмуванні) Стосовний функції, процедури чи методу, які в процесі своєї роботи викликають самі себе для розв’язання підзадач.
3. (у лінгвістиці) Такий, що дозволяє неодноразове вкладення одних граматичних конструкцій чи одиниць в аналогічні, забезпечуючи потенційну нескінченність мовленнєвих структур.