1. Філософська концепція, що заперечує абсолютний, об’єктивний характер пізнання, істини, моральних норм тощо, вважаючи їх відносними, обумовленими історичними обставинами, суб’єктивними факторами або конкретною системою відліку.
2. У ширшому вжитку — ставлення, позиція, що визнає відносність і умовність будь-яких критеріїв, принципів або цінностей, відмовляючись від чітких абсолютних оцінок.