резонер

1. Людина, яка схильна до резонування, надмірно мудрує, надає перевагу розумовим міркуванням перед практичними діями або емоціями.

2. У драматургії та літературознавстві — тип персонажа, який виступає в творі як висловлювач ідей автора, моралізатор, що коментує події та вчинки інших героїв.

Приклади вживання слова:

резонер

Приклад 1:
Задуманий, як селянський резонер, ти управився вирости в тим і житимеш у своїм шале аж до самої смерти.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”