1. Рідкісне, застаріле позначення жіночої особи, яка схильна до резонерства, тобто до довгих, відірваних від практики міркувань або повчань.
2. У театрі та літературі — амплуа або тип жіночого персонажа, який виступає в п’єсі чи творі як носій моралізаторських ідей, висловлює авторську думку, часто в нав’язливій або менторській формі.