Древослів

Словник Української Мови

спиннокорінцевий

[spɪnnokorint͡sɛʋɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (анат., мед.) Пов’язаний зі спинним мозком та нервовими корінцями, що відходять від нього; стосовний до спинного мозку та його корінців.

  2. (бот.) Характеризується розташуванням коріння на нижній стороні горизонтально розташованого стебла (наприклад, у деяких папоротей).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спиннокорінцевий, р. спиннокорінцевого, д. спиннокорінцевому, з. спиннокорінцевого, о. спиннокорінцевим, м. спиннокорінцевім, к. спиннокорінцевий

Більше записів