бездара

1. (рідко) Необдарована, безталанна, неталановита людина; той, хто не має здібностей, обдарування.

2. (заст.) Невдаха, невдах; той, хто не вміє щось робити, незграбна людина.

Приклади:

Приклад 1:
Ще раз переконуюсь, Лепкий — бездара. Не йому підіймати таких велетнів, як Мазепа.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Хiба ти не бачиш, що ця бездара хитра, як лисиця. А вiч — забуфь!
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 3:
Письменник остаточно губив голову й думав уже, наперекiр авторитетнiй критицi, що вiн страшенний бездара й що вiн нiколи не напише роману з сучасного бурхливого й надзвичайно цiкавого життя. Як вiн напише роман, коли йому бракує вмiння показати людей свого часу, коли обертається в колi фраз, що на вуха не налазять?
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”