безгучність

Властивість або стан, за якого відсутній будь-який звук; повна тиша, мовчання.

У лінгвістиці та поетиці — прийом, коли відсутність звукового оформлення (наприклад, пауза, пропуск звуку) використовується для певного художнього чи семантичного ефекту.