бездарність

1. Відсутність обдарування, таланту; нездатність до творчої, продуктивної діяльності.

2. Відсутність здібностей, хисту до чого-небудь; невмілість, безпорадність.

3. Продукт діяльності, створений без таланту; щось дуже низької якості, позбавлене цінності (про твір мистецтва, літератури тощо).

4. Про людину, яка не має таланту, обдарування; бездарна особа.

Приклади:

Приклад 1:
Тільки хіба він, Наумик, досі не постеріг найсуттєвішого: коли він, сатана, оце зараз від нього, Юрка, відступиться, на нього чекатиме довіку цілковито стінонепробивна бездарність, бо так звана іскра Божа — це виключно Люциферів дар людству, до якого Той за хмарами, не має жодного стосунку, тож невже Наумик і справді затявся відмовитися від цієї іскри? Але якщо це так, то чи він взагалі усвідомлює, куди прямує?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Тепер я готуюся до антипатичного мені магістерського правничого іспиту — і через свою бездарність, мабуть, блискуче складу його. Рівночасно пишу дисертацію на тему, яку мені порадив мій професор: «Закони про спадщину в старомосковському праві XV–XVII віку і в тодішніх народних поглядах».
— Тютюнник Григорій, “Вир”