1. Релігійно-філософська течія, що виникла на Ямайці в 1930-х роках серед афроамериканського населення, спрямована на духовне звільнення, повернення до африканських коренів, шанування ефіопського імператора Хайле Селассіє I (до коронації — Рас Тафарі Маконнен) як месії та живого втілення Бога (Джа).
2. Представник або послідовник релігійно-філософського руху растафаріанства, для якого характерні певні релігійні погляди, спосіб життя (наприклад, дотримання «італійської дієти», відмова від деяких соціальних норм) та зовнішні атрибути (наприклад, носіння дредів).
3. У розмовній мові — комплекс культурних явищ (музика регі, символіка, стиль одягу тощо), пов’язаних із рухом растафаріанства, що набули популярності поза його релігійним контекстом.