1. Філософський термін, що позначає властивість чи стан буття, позбавлений просторової вимірності, протяжності та локалізації; абстрактна ідея, яка не має та не займає місця у фізичному світі.
2. У літературознавстві та мистецтві — характеристика образу, явища чи емоції, що представлені поза будь-якими конкретними просторовими координатами, часто для створення ефекту універсальності, відчуження чи духовної абстракції.