Значення
- (Медицина) –
(в медицині) патологічний стан, при якому людина може дихати відносно вільно лише у вертикальному положенні (сидячи або стоячи), що є характерним симптомом важкої серцевої або легеневої недостатності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ортопное, р. ортопное, д. ортопное, з. ортопное, о. ортопное, м. ортопное, к. ортопное