1. Фізична властивість матеріалу (переважно металу або кераміки) витримувати високі температури, не плавлячись та не втрачаючи міцності; жароміцність, жаростійкість.
2. У техніці — здатність деталі чи пристрою (наприклад, електричної лампочки розжарювання) до нагрівання до високої температури під час експлуатації.