Роздовбаність — стан, коли щось (переважно поверхня) має численні заглиблення, вибоїни або нерівності внаслідок механічного пошкодження, удару тупими предметами або тривалого зношування.
Роздовбаність — переносно про стан розгубленості, пригніченості або виснаженості психічними переживаннями, коли людина відчуває себе розбитою, морально спустошеною.