розділяти

1. Поділяти щось ціле на частини, відокремлювати одне від іншого.

2. Встановлювати межу, кордон або відстань між об’єктами, поняттями, групами людей.

3. Мати відмінності, не бути спільним; відрізнятися, служити відмінною рисою.

4. Розподіляти, розносити, роздавати між кількома суб’єктами (наприклад, майно, думки, почуття).

5. Бути притаманним одночасно кільком об’єктам або особам; бути спільним.

Приклади:

Приклад 1:
Бог вчить Єремію, як розділяти: “Якщо відведеш чесне від недостойного, то як уста мої будеш”. Подивись, що в тобі підле, а що дороге?
— Тютюнник Григорій, “Вир”