1. Надавати комусь, чомусь виправдання, доводити чиюсь невинуватість, відсутність провини; виправдовувати.
2. Знаходити пояснення, причину для чиїхось дій, вчинків, які можуть викликати осуд, показуючи їх допустимими або зрозумілими.
3. Стверджувати, що хтось не винний у чомусь, звільняти від звинувачення, виносити виправдувальний вирок (у правовому контексті).
4. Бути підставою, причиною для чогось, робити щось доцільним або прийнятним; виявлятися слушним, обґрунтованим.
5. Відновлювати чиюсь добру репутацію, доводити правоту когось, чогось.