Значення
-
Стан, коли когось або щось обирають, відбирають серед інших; результат такого відбору.
-
(у релігійному контексті) Стан божественного вибору, призначення для певної високої мети або спасіння; привілейоване становище перед Богом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обібраність, р. обібраності, д. обібраності, з. обібраність, о. обібраністю, м. обібраності, к. обібраносте