1. Переходити зі стану зімкненості, зв’язку або контакту в стан роз’єднання, розділення; роз’єднуватися, розділятися.
2. Про електричний ланцюг: перериватися, припиняти протікання струму внаслідок розриву з’єднання.
3. Розсуватися, розступатися, утворюючи проміжок, вільний простір (про щільну масу, лави людей тощо).
4. Втрачати тісний зв’язок, єдність; віддалятися один від одного (про людей, їхні стосунки).