роза

1. Багаторічна декоративна рослина родини розових з колючими пагонами, великими ароматними квітками різноманітного забарвлення та складними перистими листками; кущова троянда (рід Rosa).

2. Квітка цієї рослини, що має численні пелюстки, розташовані концентрично, і часто використовується як символ краси, кохання та ніжності.

3. Візерунок, орнамент, архітектурне чи ювелірне прикрашення у формі такої квітки.

4. Медічна назва захворювання шкіри — рожа (вживається переважно у спеціалізованій літературі).

5. Назва одного з відтінків червоного кольору, схожого на колір пелюсток червоної троянди.

Приклади:

Приклад 1:
Але якщо б він володів також німецькою, то наша розмова все ж може відбутися на значно пристойнішому рівні — замолоду, коли я ще не був священиком, я добрих кілька років прожив у Франкфурті, де грав і співав у рестораційці «Мамма Роза». Чужинець утішився з цього і, легко перейшов­ ши на німецьку, назвався Станіславом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Cie сколь смердит богомерзостю и нечестіем, столь, на-противу того, благословенное господем дѣло, будьто полная роза и благовонный ландыш, сокровенною дышет красотою. Сія красота называлась у древних препон — decorum, сіесть благолѣпіе, благоприличность, всю тварь и всякое дѣло осуществующая, но никоим человѣческим правилам не подлежащая, а единственно от царствія божія зависящая.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”