Значення
-
(історичне) Особа, яка в давнину займалася виготовленням опліччя — захисного обладунку для плечей та верхньої частини спини воїна.
-
(переносне, заст.) Найближчий, довірений соратник, прибічник, який завжди поруч, захищає та підтримує; той, хто стоїть за чиїмись плечима.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оплічник, р. оплічника, д. оплічникові, з. оплічник, о. оплічником, м. оплічникові, к. оплічнику