рівчачок

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “рівчак” — невеликий рівчак, неглибока канава або заглиблення в землі, часто природного походження або створене водою.

2. (анатомія) Невелике подовжнє заглиблення, борозенка на поверхні органу, кістки, тканини (наприклад, носослізний рівчачок).

3. (техніка, виробництво) Невеликий жолобок, канавка, вузьке заглиблення на поверхні деталі, інструмента тощо.

Приклади:

Приклад 1:
У коней посередині зуба є такий рівчачок: коли в той рівчачок покласти ячмінне зерно і воно випаде — кінь для бойової виправи не годиться. Він або старий, або хворий.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
Перелізли через перелаз, перестрибнули якийсь рівчачок, вскочили в коноплі, що вдарили на нас гострим духом, і, лишаючи за собою широкий слід, вибігли на дорогу. З дороги видно було далекий тин лісу.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”