рівець

Приклад 1:
Ле­жить за се­лом, на са­мо­му бе­лебні, не­ого­род­же­на, не­об­ко­па-на – так рівець не­ве­лич­кий про­ко­па­ний та й годі… Іде ско­ти­на – не­ма пе­ре­по­ну – че­рез гряд­ки так і че­ше; со­ба­ки так і гніздяться-куб­ла по­ви­би­ва­ли… Пус­тир пус­ти­рем! Ха­та хоч ста­ра бу­ла, та як по­ла­го­див був Ос­тап, по­ки ще не же­нив­ся, то во­на, мов, і бадьори­ла­ся; а як підня­лась ли­ха го­ди­на, що зам­ча;, ла не тільки лад в хаті, а й са­мо­го Ос­та­па,- то й ха­та осу­ну­лась… Стріха місця­ми по­виг­ни­ва­ла, покрівля де-где про­ва­ли­ла­ся, вікна по­биті: замість ши­бок – ганчірки світять; ще до то­го дощ та хур­то­ви­на об­би­ла, обш­ма­ру­ва­ла… Пуст­кою аж во­няє!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”