рівнина

1. Велика ділянка земної поверхні з рівним або слабкохвилястим рельєфом, без значних підвищень і понижень.

2. (переносне) Щось рівне, гладке, що нагадує таку ділянку (наприклад, водна рівнина).

Приклади:

Приклад 1:
Суть їх полягає в тому, що, гориста й горбиста на заході та північному заході, лісиста й болотиста на півночі, прилегла до двох відносно теплих морів на півдні, ця земля являла б собою цілком нормальний європейський зразок, ну хіба що трохи завеликий, — якби не схід — північний, південний і просто схід: степ, рівнина, поле, Азія. Боротьба цих двох, а точніше двохсот двадцяти двох географічних тенденцій від самого початку визначила увесь драматизм нашої ситуації.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Таблиця 2 Схема імовірного зіставлення четвертинних відкладів Східноєвропейської (Руської) рівнини та Альп Епоха Альпи Східноєвропейська (Руська) рівнина Приблизне датування, тисяч років тому Голоцен Післяльодовиковий період ≈ 0-10 Плейстоцен Вюрм ІІ Валдайське (Покровське) зледеніння Осташківське зледеніння ≈ 24-10 Вюрм І-ІІ Молого-Шекснинське міжльодовиків’я ≈ 50-24 Вюрм І Тверське (Калінінське) зледеніння ≈ 70-50 Рисс-Вюрм Микулинське міжльодовиків’я ≈ 110-70 Рисс ІІ Дніпровська льодовикова епоха Московське зледеніння ≈ 170-110 Рисс І-ІІ Одинцовське міжльодовиків’я ≈ 170 Рисс І Дніпровське зледеніння ≈ 250-170 Перехідний період, часто відбувається різка зміна потеплінь і похолодань ≈ 370-250 Міндель- Рисс Ліхвінське міжльодовиків’я ≈ 420-370 Міндель Окське (у деяких джерелах названо Московським) зледеніння ≈ 480-420 Гюнц- Міндель Біловезьке міжльодовиків’я ≈ 530-480 Гюнц Донське зледеніння ≈ 680-530 Четвертинна система, як згадувалося вище, позначається літерою Q (від quarter). Найвідомішими є пліоценові – постпліоценові (N + Q1) червоно-бурі глини (N – неоген).
— Тютюнник Григорій, “Вир”