обобічний
[obobit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(у геометрії) розташований по обидва боки від чогось, з двох сторін; двосторонній.
-
(у лінгвістиці, про приголосні звуки) такий, що утворюється зближенням або змикання бокових частин язика з корінними зубами або боковими ділянками піднебіння, при якому повітря проходить по обидва боки язика (наприклад, звук [л]).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обобічний, р. обобічного, д. обобічному, з. обобічного, о. обобічним, м. обобічнім