1. (у мовознавстві) такий, що стосується взаємозв’язку ритмічної організації мовлення (поезії чи прози) з його синтаксичною будовою; пов’язаний з ритмосинтаксисом.
2. (у поетиці) такий, що характеризує ритмічні властивості синтаксичних конструкцій у віршованому чи ритмізованому прозовому тексті.