балагула

1. Власна назва українського літературно-мистецького товариства, заснованого 1927 року в Києві, до якого входили письменники, художники та режисери (наприклад, Микола Куліш, Микола Бажан, Григорій Епік, Іван Микитенко). Товариство було розпущене 1934 року.

2. Заст. Візник, перевізник, який займався перевезенням вантажів та пасажирів на великі відстані; чумак.

Приклади вживання слова:

балагула

Приклад 1:
Перед тим, як сідати мені, угорський балагула сказав, що він мусить підвезти і свою матір до сусіднього села. Сказав він це віжливо, просячи мене дозволу. — Невідомий автор