розтоп

1. (діал.) Дія за значенням дієслова розтопити; розтоплювання, розтавання.

2. (діал.) Розтала речовина (перев. жир, сало); топлений жир, смалець.

3. (діал.) Місце, де щось розтопили (наприклад, лід на річці).

Приклади:

Приклад 1:
Її серце вже роз­крилось, як сім’я в пухкій землі, пускаючи блідий паросток на поверхню під діянням вічного сонця, що розтоп­лює сніги й збуджує в надрах тисячі насіння, не відповідаю­чи за вітри, що можуть їх у його царстві спіткати.Левко куняв, схилившись на стіл. Він був ситий, склав сьогодні чергового іспита й цілком мав право бути щасли­вим.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”