байда

1. Великий дерев’яний човен, зазвичай довжиною до 20 метрів, з високими бортами та навісом на кормі, який використовувався для рибальства та вантажних перевезень на річках (зокрема, на Дніпрі, Дунаї) і в прибережних морських водах; різновид баркаса.

2. Заст. Велика, незграбна, повільна човен або судно; те саме, що байдак.

3. Перен., розм. Про повільну, неповоротку, важку на підйом людину або про громіздкий, незграбний предмет.

Приклади:

Приклад 1:
Співали пісню ми про Байду І про турецького царя, Як Байда стрілами глобально Царя у голову ціля. А хтось виводив тонко-тонко, Гули замріяні баси.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”