1. Властивість за значенням прикметника “розчулений”; стан, коли людина відчуває ніжність, зворушення або співчуття, часто зі сльозами на очах.
2. Висловлювання, вчинок або твір мистецтва, що викликає таке почуття ніжності, зворушення або співчуття.
розчуленість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хвилювання та розчуленість накочують і відмітають всі інші емоції. Єдина людина на світі, яка… «Мій любий Пасторе, не можу окреслити глибини тієї вдячності, яку відчуваю до Вас.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |