Значення
- (Психологія) –
Стан, коли людина відчуває ніжність, зворушення або співчуття, що часто супроводжується сльозами або емоційним піднесенням; дія за значенням дієслова “розчулити” або “розчулитися”.
- (Література) –
(у переносному значенні) М’якість, теплість у висловлюваннях, поведінці або творчості, що викликає подібні емоції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розчулення, р. розчулення, д. розчуленню, з. розчулення, о. розчуленням, м. розчуленні, к. розчулення