1. (У граматиці) Який виражає обставину (час, місце, причину, мету тощо) та одночасно виконує означувальну функцію щодо дієслова, прикметника, прислівника або іменника; такий, що належить до розряду обставинно-означальних прикметників.
2. (Про прикметник) Такий, що поєднує в собі ознаки якісного та відносного прикметника і вказує на ознаку предмета через його зв’язок з дією або іншою ознакою (напр., *вечірній* (час) одяг, *дитяча* (призначення) лікарня).