1. (полигр.) Спосіб оперативного розмноження друкованих матеріалів (наприклад, бланків, бюлетенів, інструкцій) за допомогою цифрового дублювального апарата (ризографа), принцип роботи якого ґрунтується на трафаретному друці через мікроскопічні отвори у спеціальному майстер-папері.
2. (заст., іст.) У давньому книгодрукуванні — мистецтво прикрашання книжкових сторінок заставками, орнаментами, мініатюрами, що виконувалося переважно чорнилом та тушшю.