1. (мед.) Підвищена кількість базофільних гранулоцитів (базофілів) у периферичній крові, що може бути ознакою деяких захворювань або патологічних станів.
2. (біол., гістол.) Здатність клітинних структур забарвлюватися основними (лужними) барвниками, що свідчить про певні фізико-хімічні властивості тканин.