1. Який має розсічку, поділений на частини глибокою щілиною, прорізом або западиною (про поверхню, предмет).
2. У ботаніці: з глибокими, до центральної жилки, вирізами по краю (про листки, пелюстки).
3. У географії, геології: розчленований глибокими ущелинами, ярами, балками (про місцевість, рельєф).