розрідник

1. (техн.) Пристрій або речовина, що використовується для зменшення густоти, в’язкості або концентрації чогось; розчинник, розріджувач (наприклад, для фарб, лаку).

2. (перен., рідко) Те, що робить щось менш насиченим, інтенсивним або щільним; фактор, що зменшує концентрацію явища.

Приклади:

Відсутні