розроблення

1. Дія за значенням дієслова «розробляти»; створення, розробка чого-небудь нового (техніки, технології, проекту, програмного забезпечення тощо).

2. Процес детального опрацювання, доведення до готовності, вдосконалення певної ідеї, теорії, плану або винаходу.

3. Видобування, експлуатація корисних копалин; розкриття родовища, проведення гірничих виробок для видобутку.

4. Сільськогосподарська діяльність з обробітку цілинних або перелогових земель; розорювання.

5. (у техніці) Приведення механізму, машини або пристрою в стан оптимальної роботи шляхом тривалого або пробного використання; обкатка.

Приклади:

Приклад 1:
До його основних завдань належать такі: – вивчення питань, що стосуються співробітництва в митній галузі, підготовка пропозицій, спрямованих на забезпечення гармонізації та уніфікації митних систем; – підготовка проектів та рекомендацій з окремих аспектів митної справи; – розповсюдження інформації відносно митних процедур, а також розвиток зв’язків із суміжними міжнародними організаціями; – розроблення міжнародних митних норм і підготовка глосарія для створення одноманітності в міжнародній митній термінології; – обмін з міжнародними організаціями -спостерігачами або безпосереднє співробітництво експертів для вивчення питань, що становлять взаємний інтерес. Комітет розглядає суто спеціальні питання, винесені на засідання членами ВМО або міжнародними організаціями.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Ефективність і якість управлінських рішень можна оцінювати також за такими показниками: 1) економічною ефективністю рішень – як відношення результативності реалізації рішень до витрат на досягнення досягнутих рішень; 2) коефіцієнтом економічності реалізації рішень – як відношення нормативних ( планових) витрат на реалізацію рішень до фактичних виробничих витрат; 3) коефіцієнтом своєчасності розроблення рішень – як відношення нормативного ( директивного) терміну підготовки рішень до фактичної тривалості розроблення рішень; 4) коефіцієнтом якості підготовлених у визначений термін і затверджених проектів рішень до загальної кількості рішень, підготовлених підрозділом за звітний період. Серед основних недоліків в організації процесу розроблення і ухвалення рішень треба виокремити: – нечітке, а іноді й неправильне формулювання цілей; – невдалий вибір проблеми для розв’язування або несвоєчасне її розпізнавання; – неглибокий, поверхневий аналіз ситуації; – неповна забезпеченість інформацією і її низька якість; – розгляд обмеженої кількості можливих варіантів рішень; – невдалий вибір критеріїв для оцінки рішень; – нечіткий розподіл повноважень між керівниками і спеціалістами в ухваленні рішень; – надмірна централізація процесу ухвалення рішень, слабка колегіальність; Розділ 2.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 3:
Таким чином, методика Balansed Scorecard, при вдумливоФ му підході до її розроблення, може значно поліпшити процес управління реалізацією стратегії, оскільки виділення ключоФ вих факторів успіху допоможе вірно розподілити ресурси орФ ганізації при складанні стратегічних планів, а структурування цілей і завдань менеджменту за рівнями управління сформує для персоналу цілісну картину ролі кожного у забезпеченні досягнення загальноорганізаційних стратегічних цілей. 409 Ðîçä³ë 99.4.
— Котляревський Іван, “Енеїда”