розвідка

1. Систематизоване збирання та аналіз відомостей про потенційного або дійсного противника (його сили, наміри, можливості), а також про місцевість та погодні умови для забезпечення успіху у військових діях; вид діяльності спеціальних органів держави з цією метою.

2. Первісне вивчення, обстеження чого-небудь з метою збору попередніх відомостей, встановлення наявності або стану чогось (наприклад, корисних копалин, археологічних об’єктів, лісових ресурсів).

3. Невелика група, загін або окрема особа, що направляються попереду для збору відомостей про противника або для обстеження місцевості; саме таке обстеження.

4. Розвідувальні органи, служба загалом.

Приклади:

Приклад 1:
У збірнику крім листування Коцюбинського з О. Кобилянською було вміщено також листування з О. Маковеєм, друга частина (1905–1913) листування з Гнатюком (перша частина — у збірнику № 2), розвідка В. Гнатюка про спогади Луки Гарматія та примітки до листів. Передмову до збірника написав Леонід Смілянський.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Цікава також розвідка про Івана Величковського. У доповіді, підготованій до IX славістичного з’їзду, «Українське літературне бароко в рамках епохи та її стилю» показала національну самобутність українського бароко, його значення в духовній культурі нашого народу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Всі вони, перебуваючи під суворою охороною і контролем зі сторони британських спецслужб, надавали до Німеччини інформацію про концентрацію військ союзників у потрібному місці з вказівкою справжніх полків, а також їхніх геральдичних знаків з тим, щоб німецька розвідка змогла проконтролювати їхнє існування, але не справжнє місце зосередження. Перехоплені та розшифровані радіограми, які надсилало OKW своїм агентам, підтвердили, що воно вважає концентрацію військ союзників біля Дувра справжньою, як і місцеву нафтову базу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”