віолончель

Струнний музичний інструмент сімейства скрипкових, що має чотири струни та звучить на октаву нижче від альта; використовується як соло-інструмент, а також у складі оркестрів та камерних ансамблів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я люблю фортеп’яно, гітару, віолончель, акордеон, маракаси, флейту, я люблю ще безліч музичних інструментів. Отже, я почав їх шукати.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |